Ви знаходитесь тут:
- Головна
- Виховна робота
- Виховні заходи
Заходи до Міжнародного дня сім'ї
Міжнародний день сім’ї встановлений Генеральною Асамблеєю ООН у 1993 році і відзначається щорічно 15 травня. Встановлення цього дня покликане звернути увагу громадськості різних країн на численні проблеми сім’ї. На думку Генерального секретаря ООН Кофі Аннана, коли зневажаються основні права однієї сім’ї - єдність всієї людської сім’ї, членами якої вони є, перебуває під загрозою.Будучи одним із основних інститутів суспільства, першою сходинкою соціалізації людини, сім’я розвивається та видозмінюється разом із навколишнім світом, по-своєму реагуючи на вимоги часу, відповідаючи на громадські потреби і сама формує їх.Сім’я як основний елемент суспільства була і залишається берегинею людських цінностей, культури та історичної спадкоємності поколінь, чинником стабільності і розвитку. Завдяки сім’ї міцніє і розвивається держава, зростає добробут народу!У всі часи по відношенню держави, а також по становищу сім’ї в суспільстві судили про розвиток країни. Це тому, що щасливий союз сім’ї і держави - необхідна запорука процвітання і добробуту її громадян.З сім’ї починається життя людини, тут відбувається формування її як громадянина. Вона - джерело любові, поваги, солідарності та прихильності, то, на чому будується будь-яке цивілізоване суспільство, без чого не може існувати людина. Благополуччя родини - ось мірило розвитку і прогресу країни.У 1989 році Асамблея ООН проголосила 1994 рік Міжнародним роком сім'ї. Мета — поглиблення розуміння питань родини, об'єднання можливостей різних країн для вирішення всіх найсерйозніших питань, пов'язаних із сім'єю. Запровадження свята було викликано стурбованістю світової спільноти сучасним становищем родини та її значенням у процесі виховання покоління, що підростає.Інформація
про проведення Дня сім’ї в Кумарівській ЗОШ І – ІІІ ступенів
2018-2019 н.р
| № п/п | Захід | Класи | Відповідальний |
| 1 | Конкурс творів – мініатюр «Родина – мій дім, мій оберіг» | 5-9 | Учителі української мови та літератури |
| 2 | Цикл бесід «Сім’я – родина – рід – народ» | 1-4 | Класоводи |
| 3 | Конкурс малюнку та фотоколажів «Моя родина» | 5-11 | Вчитель образотворчого мистецтва |
| 4 | Тренінг «Моя сімя – моє багатство» | 8-10 | ЗДВР Т.Кулачинська |
План
проведення заходів до Шевченківських днів
2016 – 2017 н.р.
| № з/п | Зміст роботи | Терміни | Виконавці |
| 1. | Урочиста лінійка, присвячена відкриттю Шевченківських днів «Великий син великого народу» | 09.03 | ЗДВР Кулачинська Т.В. |
| 2. | Книжковий вернісаж «Шевченко не поет, а голос душі українського народу» | 06-10.03 | Бібліотекар Якубовська Т.В. |
| 3. | Інформаційні хвилинки «Ти з нами, Тарасе» (1-11 класи). | 06-10.03 | Класні керівники. |
| 4. | Літературно – пізнавальна гра «Стежинами великого Кобзаря») | 09.03 | Соколовська Л.А. |
| 5. | Літературно – музична композиція «Кольори Шевченкової долі» | 10.03 | Бончковська К.М.. |
| 6. | Виставка малюнків «Шевченка в малюнках» | Протягом тижня | Вч. образ. мистецтва вайсман Л.С. |
| 7. | Перегляд презентацій про життя Тараса Шевченка (1-11 класи) | Протягом тижня | Класоводи, класні керівники |
| 8 | Урочисте закриття тижня. | 10.03 | ЗДВР Кулачинська Т.В. |
Заходи
до Міжнародного дня рідної мови
2016-2017 н.р.
| № п/п | Заходи | Дата, клас | Відповідальний |
| 1. | Загальношкільна лінійка «Мова мого народу» | 20.02.2017 | ЗДВр Кулачинська Т.В. |
| 2. | Виставка книг «Рідна моя мова» | Протягом тижня | Бібліотекар Якубовська Т.В. |
| 3. | Виховна година «Ой , яка чудова українська мова» | 21.02.2017, 1-4 кл. | Класоводи |
| 4. | Вікторина «Рідна мова – рідне слово» | 23.02.17 | Бончковська К.М. |
| 5. | Літературний КВК «Подорож океаном рідної мови» | 24.02.17, | Соколовська л.А. |
| 6. | Конкурс малюнків «Мову рідну пензликом малюю» | Протягом тижня | Вайсман Л.С. |
План
заходів щодо відзначення Дня Героїв Небесної Сотні
в Кумарівській ЗОШ І – ІІІ ступенів
(2016-2017 н.р.)
| № з/п | Назва заходу | Класи | Дата | Відповідальні |
| 1 | Провести виховну годину «Назавжди в нашій пам’яті залишились вони» | 5-11 | 16.02. 2017 | Класні керівники |
| 2 | Провести бесіду про подвиг Героїв Небесної Сотні | 1-4 | 16.02. 2017 | Класоводи |
| 3 | Організувати показ документальних фільмів «Зима, що нас змінила», Революція Гідності», присвячених історичним подіям в Україні під час Революції Гідності (листопад 2013 – лютий 2014року). | 8-11 | 17-20.02. 2017 | ЗДВР Т.В.Кулачинська вчитель історії, Класні керівники |
| 4 | Виставка літератури та фотовиставка в бібліотеці | 1-11 | 16-20.02. 2017 | Бібліотекар Т.В.Якубовська |
Інформація
про заходи з відзначення 2016 року в Миколаївській області Міжнародного дня визволення в’язнів фашистських таборів
З метою вшанування пам’яті жертв нацизму, в’язнів «таборів смерті», та привернення уваги учнівської молоді до однієї з жахливих сторінок історії Другої світової війни, з 11по 15 квітня в Кумарівській ЗОШ І – ІІІ ступенів пройшли виховні заходи, приурочені до Міжнародного дня визволення в’язнів фашистських таборів.
11 квітняна загальношкільній лінійці учні прослухали інформацію на тему «11 квітня – Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів».
12 квітня п перед учнями та с класам були проведені виховні години на тему - «Забути неможливо уроки пам’яті людської».
В шкільній бібліотеці було оформлено виставку книжок на тему «Опалені душі і серця».
Для учнів середніх класів, проведено бесіду на тему «Якщо на Землі є пекло, або фашистські табори смерті».
Інформація
про заходи з відзначення 72-ї річниці визволенняМиколаївської області від фашистських загарбників
в Кумарівській ЗОШ І – ІІІ ступенів
| № п/п | Заходи | Дата проведення | Клас | Відповідальний | |
| 1 |
| 27.03.16 | 10-11 | Класний керівник 11 класу Курочкіна О.М. | |
| 2 |
| Березень-травень | Бібліотекар Т.В.Якубовська | ||
| 3 |
| 25.03.16 | 1-11 | ЗДВР Кулачинська Т.В. | |
| 4 |
| ||||
|
| |||||
|
| |||||
| 26.03.16 | 1-11 | Класоводи, класні керівники |
Урок-реквієм «Пам'яті героїв Крут»
Мета: поглибити знання учнів про історичне минуле нашої держави; формувати національну свідомість школярів; виховувати патріотів, повагу до синів-героїв держави; розвивати пізнавальні інтереси; виховувати любов до рідного краю, його історичного минулого і сучасності.
Обладнання: відео фрагменти «Бій під Крутами», «День пам'яті героїв Крут», ілюстрації, плакати з висловами
Безвусі, юні, вічно молоді,
ви склали голови за рідний Київ,
скріпивши крок державницькій ході
вписавши подвиг у свободи вияв
Я. Славутич
Хід заходу
Ведучий. Доброго дня. Сьогодні наша виховна година присвячена подіям, які відбувалися 29 січня 1918 року на залізничній станції поблизу селища Крути за 130 кілометрів на північний схід від Києва. Довгий час історія подій під Крутами залишалася поза увагою офіційної історіографії СРСР і обростала міфами і вигадками з обох боків. Що насправді відбувалося тоді? Яке значення мали ті події для нашої історії та сучасності? Про це ми сьогодні й поговоримо.
Перегляд відео фрагменту «Бій під Крутами»
Читець 1:
…Ще недавно Софійський майдан
Серед прапорів ріс аж під небо.
А вже нині — не наш Ромодан
І — нема вже полків на потребу!
І палають Дніпра береги,
І здались уже Харків, Полтава, —
Топчуть землю святу вороги,
Гине воля здобута і слава.
І у крові полощуть мечі,
Розлилась червона потопа —
І мордують людей тисячі…
Що їм Бог, і закон, і Європа!
Вони смерть лиш несуть і пожар,
І неволю, і люту руїну —
/ не видно вже сонця з-за хмар…
І солома жере Україну!
Читець 2:
І ось триста юнацьких грудей
На московські повстало гармати, —
Триста хлопців безвусих — дітей —
Забажало за край свій сконати!
Триста хлопців — як шовки, як цвіт,
Що на досвітку виріс у зорях, —
Триста хлопців, і кожний привіт
Свій шле у пожарах.
На червоно зогрівсь кулемет —
І вже далі набоїв немає, —
Але кожний лишає сонет
Україні на снігу кривавий!
Триста хлопців безвусих — дітей,
Триста хлопців, соколів, рекрутів
Із піснями на грім батарей
В бій останній двигнулись на Крути!
Читець 1:
Із них кожний спинити бажа
Вал дев‘ятий, що суне з півночі,
І вогні на їх лезах дрижать,
І від гніву палають їх очі!
Тридцять тисяч московських штиків
Піднялося до їхніх грудей, —
Україно, провадь юнаків,
Бо їх смерть — Твоя слава, трофей!
Пішли і понесли у жертву державі
Всю радість юнацьку, кохання та кров.
І сяєвом дивним в кривавій заграві
Ненависть зайнялася, заблисла любов.
Звучить пісня «Балада про Крути»
Ведучий 1: Берестечко, Лисоня, Крути… Все це трагічні сторінки нашої історії. Бій під Крутами займає серед них особливе місце. Там на бій з жорстоким ворогом стали юнаки, які ніколи в руках і зброї не тримали, — студенти Київського університету Святого Володимира та учні гімназії імені Кирило-Мефодіївського братства. Їх було триста. І вони поклали голови за волю України.
Перегляд відео фрагменту «День пам’яті героїв Крут»
Читець 1:
Земля дрижала. Схід вогнем горів.
Сурмили сурми. Гримали гармати.
А в їх очах, вогнистих та завзятих,
Палав святий, благословенний гнів.
Ішли, де більшість снігових полів.
Ішли, де більшість снігових полів.
Де смерть взялася з вітром танцювати.
Свистали кулі… Рвалися гармати,
І — постаті майнули в вир вогнів.
І погоріло… Порохом зайшло…
Могилок триста заросло травою.
А ти, як все усміхнене село,
Сниш сині сни в солодкому спокою.
Слайд 2,3
Ведучий 1: Бій був запеклим і тривав до полудня. Молоді воїни билися відчайдушно, виявляли зразки хоробрості. Та сили були надто нерівні. Побачивши безперспективність подальшої битви, комендант юнацького куреня дав наказ відступати. Але поки це слово дійшло з одного боку колії, де були юнаки старшинської школи, на протилежний, до студентів, хтось замінив слово «відступати» на «наступати». Юнаки-курсанти відійшли назад, а студенти кинулись вперед… На смерть. Пішли на ворога з багнетами, бо набоїв уже не було. І падали, падали у нерівному бою. Коли зачорніла ніч, на крутянських полях лежали сотні трупів.
Слайд 4,5
Ведучий 2: Двадцять сім здорових і вісім поранених студентів потрапили в полон. Їх по-звірячому замордували і заборонили місцевим селянам поховати. З імен героїв відомі лише кілька: Володимир Шульгін, Кольченко, Омельченко, Микола Лизогуб, Пинський (галичанин), Андрій Соколовський.
Ведучий 1: 1 березня 1918 р., після звільнення Києва, організаційний комітет, який очолював студент С. Король, розшукав місце загибелі своїх товаришів. Було закуплено 200 домовин для перевезення тіл загиблих. Після тривалих розшуків за допомогою місцевих селян були знайдені ями, в яких лежали тіла героїв. Однак усіх загиблих знайти не вдалося. 19 березня 1918 р. до Києва приїхав сумний поїзд. Родичі, друзі, знайомі прийшли розпізнавати тіла. Та пізнати було важко. Усі мертві були по-звірячому понівечені. З 8 привезених впізнали 5 студентів університету Св. Володимира, 8 студентів Українського народного університету та 5 гімназистів. Десятьох не розпізнали — так вони були понівечені. Вбитих синів батьки поховали у родинних гробівцях. Більшість убитих було поховано у спільній могилі на Аскольдовій горі.
Слайд6,7
Читець 2:
На Аскольдові могилі
Поховали їх —
Тридцять учнів- українців,
Український цвіт! —
По кривавій, по дорозі,
Нам іти у світ.
На кого посміла знятись
Зрадницька рука? –
Квітне сонце, грає вітер
І Дніпро-ріка…
На кого завзявся Каїн?
Боже, покарай! —
Понад все вони любили
Свій коханий край.
Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих, –
На Аскольдовій могилі
Поховали їх.
П. Тичина
Слайд 8,9
Ведучий 2: Кров під Крутами не була пролита марно. З неї, наче з безсмертя, розцвітають пелюстки Волі. Вже 29 січня 1919 року, на роковини бою під Кругами, до Аскольдової могили, до могили Героїв прийшли студенти й гімназисти. Вони дали клятву на вірність Україні, на вірність тим ідеалам, за які життям заплатили герої.
Ведучий 1: Похорон відбувся з військовими почестями, за державний кошт. Домовини з тілами вбитих і розстріляних були вкриті малиновими китайками і поставлені на селянські вози. Похоронна процесія пройшла через місто. Під час Служби Божої і на могилі співав хор під керівництвом Олександра Кошиця. Слово про загиблих виголосив професор Михайло Грушевський. Він, зокрема, сказав: «Стримайте ж Ваші сльози, які котяться! Ці юнаки поклали свої голови за визволення Вітчизни, і Вітчизна збереже про них вдячну пам’ять на віки вічні!»
Ведучий 2: Організаційний комітет оголосив постанову про спорудження пам’ятника полеглим героям. Події, що невдовзі, як лавина, прокотилися Україною, звели нанівець здійснення цього задуму. І лише на теренах західних областей України стало традиційним відзначати День пам’яті загиблих героїв.
Ведучий 1: Крути, без сумніву, були, є і будуть, завдяки героїзмові молодих студентів, однією з найславетніших сторінок нашої історії. «Під Крутами, — пише Б. Мартос, — було справді вбито й поранено біля 300 юнаків, кращих синів України: юнкерів, студентів високих шкіл, учнів технічних шкіл, гімназистів старших класів і 11 старшин, половина учасників бою. Це — наші герої. Святочно відзначаємо їхню світлу пам’ять…»
Слайд10,11
Читець 1:
Стрільці мої! З долини зла
Я — сотник ваш — сюди прийшов
Сказати вам, що не пішла
Намарно ваша юна кров!..
…Чи тільки місце це саме?
Так! Те саме: станція Крути…
Та хто їм сон з повік здійме,
Хто знак подасть:
«Вставати, збірка»?
Ах, правда! Там, де той окіп,
Старий трубач знайшов свій гріб.
Він як у сурму загримить —
Мої стрільці злетяться вмить.
Трубачу мій, вставай, як стій!
Читець 2:
Триста юних одчайдухів,
Стократ більший був там враг,
Не вступились, не подались, —
Всі лягли там на полях.
Вічну славу здобували Україні біля Крут,
Не забудь героїв триста,
Спом‘яни їх, не забудь.
Ми, вірні друзі, серцем вірні, чисті,
Станем рядом усі в свідому лаву,
Уславимо героїв юних триста,
Під Крутами кривавую розправу.
Читець 1:
Під Крутами — там молоде юнацтво
На прю криваву з ворогами стало,
За України славу, честь, багатство
Життя юнацьке там поклало.
Клянемось вам, ровесники-герої,
На вашу кров, на вільнославні Крути
Нам чину вашого і жертви пресвятої
Ніде, ніяк, ніколи не забути.
Читець 2:
Клянемось вам — для оборони честі —
Ваш заповіт аж до кінця сповнити,
Підняти прапор, вгору ген піднести
До ясних зір, у сонячні блакиті.
Клянемось вам за щастя України
Усе віддати, все перетерпіти,
Щоб Україну двигнути з руїни,
Щоб Україні в славі заясніти.
За наш народ, за край веселий, гожий,
Клянемось у потребі дружно стати,
Добути правду. Поможи нам, Боже,
Благослови нас Ти, Пречиста Мати.
На сцену виходять діти і світять свічки
Ведучий 2: Під Крутами впали студенти: Олександр Попович, Володимир Шульгін, Божко Божинський, Андрій Дмитерко, Сидір Пурік, Олександр Шерстюк, Борзенко-Конончук, Кирило Головащук, Чижов, Сірук.
Ведучий 1: Гімназисти: Андрій Соколовський, Євген Тарнавський, Ганкевич, Ігнаткевич, Пінський, сотник Омельченко та багато інших.
Ведучий 2: Нехай пам'ять про наших героїв, що загинули під Крутами, буде вічною. І нехай їхня смерть буде для нас прикладом, як треба любити свою Батьківщину.
Ведучий 2: Хвилиною мовчання вшануймо пам’ять героїв Крут.
(Хвилина мовчання).
Ведучий. В масштабах всесвітньої історії ця битва зовсім незначна. Вона не є зразком військового мистецтва. Просто це символ нескореного духу нашої нації. Це пересторога тим, хто і нині сподівається поставити націю на коліна.
Історичні дати — не тільки пам'ять про минуле. Це також ключ до того, щоб в майбутньому уникнути помилок минулого. Українські юнаки загинули і власною кров'ю вписали героїчну сторінку в історію визвольних змагань нашого народу. Адже коли до такої свідомої самопожертви здатна молодь — нація незнищенна.
День Соборності України
Звучить музика кліп і пісня про Україну (№1)
Вступне слово вчителя:
Добрий день! 22 січня український народ святкує День Соборності України. Це свято нагадує нам, що Україна – нероздільна, що немає окремої Східної і Західної України, а що у нас єдина держава і ми – єдиний народ. Тож погортаємо сторінки історії України і згадаємо 1919 рік.
Перше наше слово з нами повсякчас,
Мати-Україно, ти одна у нас!
Ниви і діброви, і садів окрас –
Рідна мати Батьківщино,
Ти ж одна у нас!
Хай же мир і дружба поєднають всіх,
І дзвенить дитячий безтурботний сміх.
Нам зоріє доля світла і ясна.
Рідна мати Батьківщино,
Ти ж у нас одна!
День 22 січня 1919 року ввійшов до національного календаря, як велике державне свято – День Соборності України. Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на волелюбному зібранні було урочисто проголошено злуку Української народної республіки і Західноукраїнської народної республіки.
Це тут України моєї початок,
Де волю плекали твої козаки.
Про тебе сьогодні ми будем співати
І славу твою пронесем крізь віки!
Це був один з найпрекрасніших моментів нашої історії. Високий принцип соборності своїх земель – найблагородніший у світі ідеал, до якого прагне кожна нація.
http://www.youtube.com/watch?v=0mp-54IxBhc хроніка + музика (№2)
Наш народ споконвіку відзначався своєю волелюбністю, прагненням до створення незалежної держави. Вінцем цих прагнень стало возз’єднання Східної і Західної України. Воно визрівало віками страждань і поневірянь і дійшло аж до 20 століття.
Щаслива країна,
Моя Україна,
Ти прагнула волі вже безліч століть,
І ворог приходив,
Одягнений в зброю,
Та Київ величний так само стоїть.
Великий народе!
Могутня країна,
Не згасне ніколи Свободи вогонь,
І пісня твоя,
Не втихаючи, лине
Про славу і щастя, про мир і любов!
Боротьба за Українську самостійну соборну державу – найбільш яскрава сторінка історії визвольних змагань українського народу. За волю і незалежність України загинули десятки тисяч кращих українців. Реалізувалися мрії багатьох поколінь нашого народу про об’єднання в єдину соборну державу.
http://www.youtube.com/watch?v=J1zZi0CwxAg -кліп Т.Повалій пісня про Україну (№3)
Я – українка! горждуся й радію,
Що рідною мовою я володію,
Шевченковим словом умію писати
Слова мелодійні у вірші складати.
Я – українка! живу в Україні,
На вільній, єдиній моїй Батьківщині,
Де все мені в радість: ліси і садки.
Озера й річки, і глибокі ставки,
Лани неосяжні, і гори, й долини,
Цвіт білосніжний у лузі калини.
В душі моїй солодко грає сопілка,
Бо я з Ураїни, бо я – українка!
Батьківщина - це наша рідна мова. У ній мудрість віків і пам’ять тисячоліть. „Це безцінне багатство у якому народ живе, передає з покоління в покоління свою славу, культуру й традиції” – писав Василь Сухомлинський. Українська мова багата, мелодійна, глибинна. Любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова.
Все в тобі з’єдналося, злилося –
Як і поміститися в одній –
Шепіт зачарований колосся,
Поклик із катами на двобій.
Ти даєш поету дужі крила,
Що підносять правду в вишину.
Вченому ти лагідно відкрила
Мудрості людської глибину.
І тобі рости й не в’януть зроду
Квітувать в поемах і віршах,
Бо в тобі - великого народу
Ніжна і замріяна душа.
Батьківщина – це також наша культура. Варто знати, що ніщо так не єднає людей, як пісня. Якщо ми загубимо, не збережемо нашу українську пісню її ніжну, лагідну мелодію то спорожніють, обміліють криниці наших душ. У кожного з нас Вітчизна одна єдина, і любов до неї ми все життя несемо у своїх серцях і виспівуємо в піснях. Українська пісня вливає в наші серця ніжність та любов, проростає в них паростками добра і краси. http://www.youtube.com/watch?v=Xn-3B0qgERk пісня-------------------------------------
Я співаю про тебе, прекрасна країно
Де хлібами духмяними вкриті поля
І про шлях твій до волі, моя Україно
Незалежна та славна слов’янська земля!
Що таке Батьківщина?
За віконцем калина,
Тиха казка бабусі,
Ніжна пісня матусі,
Дужі руки у тата,
Під тополями хата,
Під вербою криниця,
В чистім полі пшениця,
Серед лугу лелека,
І діброва далека,
І веселка над лісом,
І стрімкий обелісок…
Батьківщина – це не тільки земля, на якій ми живемо, не тільки простори й багатства природи, це ще й люди які її населяють, їхня натхненна праця. Батьківщина – це пам’ять серця про все , що було з народом, це пам’ять про трагічну історію країни. А наша історія – це історія віковічної боротьби за своє місце під сонцем.
Велична і свята, моя ти Україно,
Лише тобі карать нас і судить
Нам берегти тебе, Соборну і єдину
І нам твою історію творить!
Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Ми маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки. Плекаймо все, що працює на ідею загальнонаціональної єдності, повсякчас пам’ятаючи про незліченні жертви на вівтар незалежності, соборності, державності.
Благословенна будь, земля моїх батьків
І щедра нива степових просторів,
Що пам’ятає славу козаків
Своїх захисників, своїх героїв.
Заключне слово вчителя:
Здобутки попереднiх поколiнь продовжують своє життя в поколiннях прийдешнiх. Вони допомагають, пiдтримують зберiгати найсвятiше — пошану до наших батькiв, дiдiв; справу боротьби за Українську державу. Сердечно бажаєм вам міцного здоров’я, щастя, добра, миру, злагоди і глибокої віри у гідне майбутнє рідного краю та України! (№4)
Додатки:
Відео: http://www.youtube.com/watch?v=NLOlJDrLfoU відео про Акт злуки 11 хв.
Відео: http://www.youtube.com/watch?v=Xn-3B0qgERk
-кліп «Моя Україна»----пісня
http://www.youtube.com/watch?v=Qly-AvU4lZ4 Май Н. Моя Україна
http://www.youtube.com/watch?v=IwXVNO66YRU хроніка 5 хв.
Інформація
про проведені заходи до Дня збройних сил України
2015-2016 н.р.
| № п/п | Заходи | Клас | Відповідальний |
| 1 | Виховні годин: - "Будемо гідні слави військових " - "Історія Української Армії" | 5-7 класи 1-4 класи | Класні керівники, класоводи |
| 2 | Акція «Подаруй символ миру воїну АТО» | 6-7 класи | Гладкевич А.В. |
| 3 | Привітання учасників АТО з Днем збройних сил України | 10-11 класи | Курочкіна О.М. |
| 4 | Спортивно-розважальне свято «6 грудня – День збройних сил України» | 5-11 класи | ЗДВР Кулачинська Т.В. |
26 квітня - День пам'яті Чорнобильської трагедії
26 квітня 1986 року Україна пережила найкрупнішу техногенну аварію в світі на Чорнобильській АЕС.
З цього часу цей день перетворився в День скорботи за жертвами Чорнобильської трагедії та день перестороги щодо відповідального використання мирного атому. Ми всі разом згадуємо і сумуємо за героями різних національностей, які пожертвували своїм життям задля майбутнього цивілізації.
Щороку, 26 квітня, ми вшановуємо чорнобильців. І у кожного із нас в очах сльози. Бо ніколи не зітреться пам'ять про ті дні, що стала трагедією всього людства.
Чорний біль нашої землі. І скільки б не минуло років, все одно це слово полум'янітиме чорним вогнищем скорботи. Чорнобильська аварія стала для нас уроком, за який заплачено дорогою ціною.
Для вшанування подвигу героїв-ліквідаторів, в школі було проведено ряд заходів.
№ п/п | Захід | Дата проведення | Клас |
1 | Виставка в бібліотеці - «Чорнобиль – попередження , набат. Його уроків людства не забуде» | 20.04 -24.04 | - |
2 | Інформаційна година "Чорнобиль- чорна біль" | 20.04 | 1-11 |
3 | Виховні години: - « 26 квітня – День скорботи» - Репортаж із Чорнобиля - «Дзвони Чорнобиля» | 21.04 | 1-4 5-8 9-11 |
4 | Перегляд документальних фільмів: - «Чорнобиль - минуле і сьогодні» - «Чорнобиль – як це було» | 22.04 23.04 | 5-7 8-11 |
Сценарій до дня Соборності .docx